На сьогодні якість світла — це ключовий фактор, за яким системи освітлення відрізняються одна від одної. Загалом, термін «якість світла» стосується візуальних аспектів світла, його взаємозв’язку та взаємодії з людиною та навколишнім середовищем. Перехід на світлодіодне освітлення надає нам безмежні можливості розрізняти якість світла за просторовими, спектральними та часовими показниками. Це змушує нас переглянути традиційні методи оцінки якості освітлення. Signify постійно працює над оптимізацією своїх продуктів, поєднуючи глибоке розуміння потреб користувачів, знання сфери застосування продуктів та результати наукових досліджень. Signify — світовий лідер у галузі освітлення — виробляє світлодіодні лампи та світлодіодні світильники під добре відомим на ринку брендом Philips.

Компанія Signify створила торговий знак EyeComfort, який використовується для маркування продукції з урахуванням наступних критеріїв: мерехтіння, стробоскопічний ефект, фотобіологічна безпека, відблискування, можливість регулювання світлового потоку, колірна температура, кольоропередача та акустичний шум.

Асортимент наших світлодіодних ламп та світильників оцінюється саме за даними критеріями. У цьому інформаційному документі роз’яснюються усі згадані критерії з урахуванням важливості оптимізації систем освітлення.

Наукове підґрунтя

Світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips відповідають наступним вищезгаданим критеріям:

Мерехтіння та стробоскопічний ефект

Мерехтіння та стробоскопічний ефект — це так звані часові світлові артефакти («TLA»). Часові світлові артефакти (TLA) — це зміни візуального сприйняття світла, викликані коливанням його характеристик: яскравості або спектрального складу, які з часом змінюються у певному середовищі. Мерехтіння — це візуально помітна нестабільність світла, спричинена зміною світлового потоку джерела світла або спектральним розподілом, які змінюються з часом, і це помічає людина, яка не робить жодних рухів у статичному середовищі. Іншими словами, це швидкі коливання світла у приміщенні, які викликають дискомфорт.

Стробоскопічний ефект є наслідком мерехтіння світла, що полягає у спотворенні сприйняття руху, спричиненому впливом світла, яскравості або спектрального розподілу, які змінюються з часом, і це помічає людина, яка не робить жодних рухів у нестатичному середовищі. Іншими словами, у разі виникнення стробоскопічного ефекту, спостерігач буде сприймати безперервний рух, як набір окремих кадрів.

Компанія Signify може вносити зміни та доповнення в інформаційний документ з технології EyeComfort, оскільки ми можемо отримувати нову інформацію за різними напрямками, в тому числі стосовно розробки продуктів, результатів наукових досліджень, стандартів та нормативних вимог.

Світлодіодам властиве швидке реагування на зміни рівня вхідного сигналу. Тому такі зміни сигналу точно відтворюються у вихідному світловому потоці, що потенційно може створювати артефакти TLA для осіб, які знаходяться в освітленому приміщенні. Коливання можуть бути викликані різними причинами, а саме: аварійними порушеннями електромережі, взаємодією з органами керування (наприклад, регуляторами яскравості), порушеннями вхідного сигналу від зовнішніх джерел (наприклад, мікрохвиль), а також коливаннями, зумовленими складовими частинами електронного драйвера (блока живлення освітлювального приладу). Методи, за допомогою яких можна зменшувати коливання світлового потоку світлодіодів та одночасно знизити візуальну помітність небажаних артефактів TLA добре відомі. Однак використання цих методів може відбиватися на вартості продукції, її ефективності та потребувати збільшення фізичних розмірів світлових приборів. Також ці методи, нажаль, скорочують строк служби світлодіодних виробів будь-якої архітектури.

Ще донедавна для оцінки помітності мерехтіння та стробоскопічного ефекту використовувались декілька методів вимірювання, таких як індекс мерехтіння («Flicker Index», FI) та глибина модуляції. Жоден із цих методів не підходить для того, щоб передбачити те, що насправді бачить або відчуває людина. На помітність мерехтіння та стробоскопічного ефекту впливають глибина модуляції, частота, форма хвилі та робочий цикл, однак у названих вище методах враховано не всі ці параметри. Тому наукові моделі були розроблені, на основі системи зору людини, точніше, тієї складової нашої нервової системи, яка відповідає за наш зір та візуальне сприйняття. Більш надійним методом вимірювання часових світлових артефактів (TLA) для мерехтіння є показник сприйняття короткострокової модуляції світла P ^LM, а для стробоскопічного ефекту — рівень помітності стробоскопічного ефекту SVM [1,2]. Такі методи використовують організації Lighting Europe [3] та NEMA [4], вони також застосовуються для оцінки світлодіодних рішень EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips. На сьогодні постійно проводяться роботи із вдосконалення методики вимірювання TLA.

Зазвичай абсолютним порогом видимості вважається точка, коли спостерігач помічає наявність артефакту (TLA) у 50% випадків [2]. Це означає, що спостерігач не впевнений, чи бачить мерехтіння, тому обирає варіант відповіді «Бачу у 50% випадків». Це не означає, що спостерігач абсолютно впевнений, що у 50% випадків бачить мерехтіння, чи абсолютно впевнений, що у решті 50% випадків його не бачить. Швидше навпаки, 50% — це рівень, коли достеменно невідомо, помітить спостерігач артефакти чи ні.

Враховуючи сказане вище, вимога для відсутності помітного мерехтіння визначається як P ^LM≤1,0. Ця вимога визначена стандартами IEC 61000-4-15 Error! Reference source not found. та NEMA 77- 2017 Error! Reference source not found.. Вимірювання показника P ^LM здійснюється відповідно до IEC TR 61547-1, редакції 2 Error! Reference source not found..

Чому нам варто звертати увагу на мерехтіння та стробоскопічний ефект?

Освітлювальні вироби, під час роботи яких виникають мерехтіння або стробоскопічний ефект, вважаються освітлювальним обладнанням низької якості [5-14]. Часові світлові артефакти (TLA) не тільки дратують людину, але також втомлюють очі, викликають загальний дискомфорт та погіршують візуальне сприйняття. Точніше кажучи, помітні артефакти TLA можуть погіршувати ефективність виконання завдань на зорове сприйняття, спричиняти дискомфорт для зору (втомлювати очі), збільшують вірогідність появи головного болю і перевтоми очей та викликають відчуття роздратування. Результати досліджень вказують, що у деяких випадках помітне мерехтіння може викликати епілептичні напади [5-14]. Тому світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips розроблені з метою мінімізувати помітне мерехтіння та стробоскопічний ефект.

Фотобіологічна безпека

Небезпека синього світла

Небезпека синього світла полягає у фотохімічному пошкодженні сітківки і залежить від спектрального складу, інтенсивності світла та тривалості його впливу на око. Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) розробила стандарт для оцінки фотобіологічної безпеки [16].

Джерела світла класифікуються за 4-ма категоріями ризику (0 = немає ризику, 3 = високий ризик).

Група ризику 0: лампа не має фотобіологічної загрози

Група ризику 1: немає фотобіологічної загрози за звичайних обмежень поведінки

Група ризику 2: не уявляє загрози, тому що викликає рефлекторну реакцію (відведення очей) у відповідь на неприємні відчуття, які викликані яскравістю джерела світла або тепловим дискомфортом.

Група ризику 3: небезпечні навіть у разі короткочасного впливу

У ЗМІ поширене помилкове уявлення, нібито світлодіодне світло містить більшу частку довжини хвиль синьої ділянки видимого спектра, тому існує більша ймовірність для виникнення загрози впливу синього світла. Для вивчення цього питання Всесвітньою світлотехнічною асоціацією (Global Lighting Association) були проведені дослідження та вимірювання, в яких порівнювалися спектральні складові світла різних технологій освітлення та їх відповідність вищевказаному стандарту і дослідженням багатьох вчених. [15].

Основі дані наукових досліджень продемонстрували [15]:

• Стосовно небезпеки синього світла: світлодіодні лампи не відрізняються від традиційних технологій, таких як лампи розжарювання та люмінесцентні лампи. Частка синього світла у спектрі світлодіодного освітлення не відрізняється від такої ж частки у спектрі інших технологій, якщо колірні температури у них однакові.

• Порівняння світлодіодних продуктів, призначених для модернізації, і традиційних систем освітлення, які потрібно замінити на світлодіодні, продемонструвало: рівні ризику дуже схожі та знаходяться в межах некритичного діапазону.
• Світлодіодні джерела світла (лампи та системи освітлення), а також світильники, які належать до груп ризику 0 або 1 за визначенням МЕК, можуть використовуватись споживачами.

Ультрафіолетове випромінювання

Спектр світлодіодних джерел світла, призначених для використання споживачами, не містить енергії в УФ-діапазоні, тому вони безпечні для людей з підвищеною чутливістю до ультрафіолетового світла.

Інфрачервоне випромінювання

На відміну від ламп розжарювання та галогенних ламп, світлодіодні джерела майже не випромінюють інфрачервоного (ІЧ) світла. Світлодіодні джерела світла, призначені для споживачів, не викликають ризиків, оскільки рівень їх інфрачервоного випромінювання досить низький.

Оптична безпека визначається міжнародними стандартами та рекомендаціями [16,17]. Усі світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips відносяться до груп ризику 0 або 1 (RG0 / RG1): це означає, що використання цих світлодіодних продуктів не становить фотобіологічної небезпеки за умов звичайних обмежень поведінки, або ж ці лампи взагалі не становлять фотобіологічної небезпеки.

Засліплення

Виблискування — це один з найважливіших факторів, які погіршують комфортність освітлення.

Виблискування можна розділити на категорії засліплюючої яскравості та дискомфортної яскравості. Засліплююча яскравість — це погіршення зорового сприйняття, викликане потраплянням джерела засліплення в поле зору. Дискомфортна яскравість — це відчуття дискомфорту, викликане яскравими джерелами світла. Відчуття дискомфорту залежить від багатьох параметрів, таких як яскравість джерела, площа джерела, положення джерела в полі зору, умов фонового освітлення, виду діяльності та тривалості знаходження поруч з джерелом яскравого світла. Багато років дослідники намагаються знайти показник, який би дозволяв кількісно визначити ступінь візуального дискомфорту. Оцінка інтенсивності відблисків для робочих місць всередині приміщень (у професійному середовищі) зазвичай здійснюється з використанням узагальненого показника відблисків UGR («Unified Glare Rating»). Цей показник базується на середніх рівнях освітленості, які розраховуються за розподілом напруженості поля дальної зони. В рішеннях світлодіодного освітлення часто зустрічаються неоднорідні або навіть точкові (піксельовані) світловипромінюючі поверхні із високими контрастами освітленості. Дослідження показали, що такі поверхні з тією ж середньою яскравістю, що й у однорідних світловипромінюючих поверхонь (і, відповідно, з тою самою величиною UGR) викликають більше дискомфортний відблиск [19-35]. Це означає, що узагальнений показник відблисків UGR, що визначається за поточною методикою, не завжди підходить для оцінки світильників з неоднорідними світловипромінюючими поверхнями.

Визначення можливостей застосування або покращення існуючого показника UGR, а також пошуки альтернативних шляхів прогнозування дискомфортного відблиску — це важливі напрямки досліджень. Вдосконалення існуючої методики розрахунку UGR здебільшого спрямовані на коригування індексу положення в формулі UGR для врахування залежності від кута огляду, коригування середньої яскравості, коригування за поверхнею, котра світиться, в полі зору та загальне коригування за рахунок додання додаткового перетину для вираження контрасту по яскравості в джерелі відблисків [36-44]. Пропозиції альтернативних методів оцінки виблискування базуються на моделюванні рецептивних полів сітківки в системі зору людини та застосуванні цієї моделі до карт освітленості приміщення для розрахунку дискомфортного відблиску [34]. Цей підхід ідентичний методу оцінки показників TLA, який також заснований на моделюванні системи зору людини.

Для ламп, призначених для споживачів, на сьогоднішній день немає показника, який би дозволяв кількісно визначати рівень засліплення. Крім того, суб’єктивна інтенсивність засліплення від лампи також залежить від варіанту її застосування. Лампа без абажура, розташована над столом недалеко від спостерігача, на висоті його очей, буде утворювати більше відблисків та засліплювати сильніше, ніж та сама лампа, але в абажурі та розташована у кутку кімнати. В цілому, виблискування виникає внаслідок поєднання високої яскравості, високої контрастності та розміру джерела світла. Заходи для запобігання виблискуванню мають усувати принаймні один із цих чинників, тобто зменшувати яскравість, знижувати контрастність або зменшувати розмір джерела світла. В портфоліо світлодіодних рішень компанії Signify під маркою Philips наявні лампи із захистом проти відблисків та без нього. Лампа із захистом проти відблисків містить розсіюючі матеріали та/або піксельоване зовнішнє покриття, тому її світло сприймається як менш засліплююче у порівнянні з лампами без будь-яких засобів обмеження відблисків з такою ж світловіддачею та за аналогічних умов адаптації до фону. Достатнього показника інтенсивності засліплюючих відблисків наразі не існує — це напрямок для майбутніх досліджень.

Регулювання яскравості

Функція регулювання яскравості для світлодіодних продуктів визначається як можливість змінювати інтенсивність освітлення відповідно до побажань користувача. Функція регулювання яскравості для світлодіодних продуктів дозволяє створити атмосферу, яка ідеально пасуватиме до певного середовища або створюватиме оптимальне освітлення на робочому місці. Люди бажають зменшити яскравість штучного освітлення з різних причин. По-перше, вони бажають мати можливість змінювати атмосферу в приміщенні (наприклад, створити ефект сутінок, надати затишності або додати приміщенню яскравості та енергійності). По-друге, функція регулювання яскравості дозволяє змінювати інтенсивність світлового потоку протягом дня залежно від того, які завдання вирішуються у приміщенні та який рівень освітленості надворі. Наприклад, ввечері ви можете вирішити зменшити яскравість освітлення, щоб контраст між темрявою за вікном та світлодіодними світильниками був не таким великим: це послабить можливі відблиски. Насамкінець, функція регулювання яскравості використовується для заощадження електроенергії.

Невдала реалізація функції регулювання яскравості може вилитися у дискомфорт або небажані наслідки, такі як помітне мерехтіння у разі значного зменшення яскравості, нестабільність освітлення під час зміни рівня яскравості або надто високий мінімальний рівень яскравості. Ці проблеми виникають внаслідок вибору певної схеми драйвера світлодіодів, коливань напруги в мережі живлення, змін під’єднаного мережевого навантаження, а також під час використання регулятора яскравості. Сучасні «розумні» пристрої здатні вирішити можливі проблеми під час значного зменшення яскравості, усуваючи видимі зміни рівня освітленості, які повторюються постійно або відбуваються час від часу.

Світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips з підтримкою регулювання яскравості забезпечують або поетапне регулювання яскравості з переходом між фіксованими рівнями (SceneSwitch), або ж безперервне регулювання у всьому діапазоні інтенсивності.

Можливість налаштування кольору світла

Можливість налаштування світлодіодного освітлення можна підрозділити на три категорії:

1. «Тепле» регулювання яскравості: можливість імітації роботи лампи розжарювання (наприклад, під час зменшення яскравості корельована колірна температура(ККТ) змінюється на проміжку 2700K–2200K)
2. Налаштовуване біле світло: можливість змінювати відтінок білого світла (наприклад, між 2700K та 6500K)
3. Налаштовуваний колір: можливість змінювати колір освітлення (RGB)

Під час зменшення яскравості лампи розжарювання її світло змінюється не так, як під час зменшення яскравості звичайного білого світлодіодного освітлення. Через особливості технології спіраль у лампі розжарювання стає холоднішою у разі зменшення яскравості й тому випромінює більш червоне світло (колірна температура зменшується). На відміну від неї, у разі зменшення яскравості світлодіодний кристал колір світла не змінює . Таким чином, у лампи розжарювання змінюються як інтенсивність світла, так і його колірна температура, а у світлодіодів змінюється лише інтенсивність, а колірна температура залишається тією ж.

Людям подобається режим теплого світла з низькою яскравістю, оскільки він створює приємну, затишну атмосферу [45], хоча такі уподобання можуть залежати від географічного регіону. У певних світлодіодних рішеннях EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips є функція регулювання яскравості WarmGlow. Наявність двох різних світлодіодів (з колірною температурою 2200K та 2700K) дозволяє імітувати роботу лампи розжарювання у разі зменшення яскравості.

Функція WarmGlow доступна у двох варіантах: SceneSwitch із фіксованими режимами та WarmGlow із плавною зміною колірної температури у всьому діапазоні яскравості (2700K–2200K).

Окрім можливості змінити атмосферу, функція регулювання яскравості у поєднанні з колірною температурою також надає переваги, пов’язані із впливом на циркадні (добові) ритми людини. Наш «біологічний годинник» визначає, коли нам легко прокидатися та коли ми бажаємо заснути.

Інтенсивність та вплив спектра світла — це ті параметри, які впливають на «хід» цього «годинника» [46]. Світло високої інтенсивності зі значною кількістю хвиль синього світла «будить» нас і сприяє активності, в той час як світло низької інтенсивності з невеликою кількістю хвиль синього світла стимулює виділення гормона сну — мелатоніну, який викликає сонливість. Дослідження продемонстрували, що яскраве освітлення з великою кількістю хвиль синього світла рекомендовано використовувати вранці, коли воно допомагає прокинутися, але його використання бажано уникати ввечері, оскільки воно пригнічує виділення мелатоніну та перешкоджає засинанню. Ввечері для організму оптимальним середовищем стане освітлення з меншою яскравістю та теплішими відтінками ККТ, яке не порушує природні біологічні ритми людини[46].

Світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips із підтримкою функції WarmGlow надають можливість змінювати тип атмосфери, а також не порушують циркадні (добові) ритми людини.

Передача кольору

Якість кольору пов’язана із уподобаннями та смаками користувачів, особливостями сприйняття ними освітлення в певному варіанті застосування. Якість кольору джерел білого світла впливає на сприйняття простору, об’єктів та зовнішності людей. Низька якість кольору може погіршувати здатність візуально розрізняти об’єкти, впливати на точність сприйняття освітлених просторів, предметів та людей. Наприклад, відтінки шкіри людини, рослини та харчові продукти можуть мати неприродно тьмяний вигляд або надто бліді кольори, якщо вони знаходяться в освітленні з низьким коефіцієнтом кольоропередачі та/або низькою кольоровою насиченістю.

Кольоропередача для джерела білого світла — це вплив світла від штучного джерела світла на візуальне сприйняття кольору предметів, що визначається шляхом їх свідомого або несвідомого порівняння зі сприйняттям кольору тих самих об’єктів під еталонним джерелом освітлення [47].

Загальний індекс кольоропередачі (CRI-Ra) використовується для вимірювання та зазначення здатності джерела білого світла відтворювати кольори. Він визначається із використанням восьми певних дослідних зразків кольору (TCS) помірної насиченості, що відповідають стандарту CIE 1974.

Індекс кольоропередачі CRI, що дорівнює 100, означає, що відтворення кольорів під досліджуваним джерелом світла співпадає із відтворенням кольорів під еталонним джерелом (для ККТ менше 5000K еталоном є лампи розжарювання).

Уподобання користувачів не завжди пов’язані безпосередньо з величиною CRI. Джерелу світла із більшим значенням CRI перевага надається не завжди. Також, в уподобаннях відіграє важливу роль насиченість кольорів («реалістичність»), особливо насиченість червоного кольору [48,49,50]. Зазвичай людям більше подобається певна надмірна насиченість, оскільки завдяки їй предмети мають яскравіший вигляд. Уподобання щодо вигляду кольору шкіри також відрізняються, зокрема в різних культурах.

Важливо знайти оптимальний баланс між точністю відтворення кольорів (CRI) та насиченістю кольорів для конкретного варіанту застосування. В світлодіодних рішеннях EyeComfort під маркою Philips компанія Signify прагне покращити кольорову диференціацію та естетичне сприйняття, тому використовує світлодіоди із високими показниками якості кольору.

Шум

Робота світлодіодних рішень з освітлення може супроводжуватися відчутним шумом, особливо у разі налаштування на значне зменшення яскравості. Під час подачі необхідної напруги та струму може виникати механічний резонанс у компонентах. Такий шум може дратувати і спричиняти дискомфорт. Саме тому організація Energy Star визначила вимоги до рівнів акустичного шуму.

Відповідно до вимог Energy Star щодо акустичного шуму лампи повинні продукувати шум не гучніший ніж 24 дБА на відстані 1 метра [51]. Це обмеження недостатньо суворе для ламп, які встановлено, наприклад, у житлових приміщеннях, де панує тиша (приблизно 20 дБА) або для ламп, які знаходяться поруч з людиною (наприклад, лампа для читання або світильник біля ліжка).

Усі світлодіодні рішення EyeComfort від компанії Signify під маркою Philips відповідають опублікованим нормативним вимогам.

Використана література:

• Малгожата Перць, Драган Секуловські, Інгрід Фогельс та Інгрід Гайндерікс (2017): кількісне вираження помітності періодичного мерехтіння, LEUKOS, DOI: 1080/15502724.2016.1269607
• IEC CIE TN 006:2016, Візуальні аспекти систем освітлення із часовою модуляцією — визначення та моделі вимірювання, вересень 2016 р.: http://files.cie.co.at/883_CIE_TN_006-2016.pdf
• https://www.lightingeurope.org/images/publications/position-papers/LightingEurope_-_position_paper_-_flicker_and_stroboscopic_effect_-_final.pdf

• http://www.nema.org/Standards/Pages/Temporal-Light-Artifacts-Flicker-and-Stroboscopic-Effects.aspx?_sm_au_=i5VMrMH4n4J8p7jb

• УІЛКІНЗ А., ВЕЙТЧ ДЖ., ЛЕМАН Б. Мерехтіння світлодіодного освітлення та потенційні негативні наслідки для здоров’я: оновлення стандарту IEEE PAR1789. Матеріали виступів на щорічному з’їзді та виставці IEEE з питань перетворення енергії (ECCE) за 2010 р., стор. 171–78.
• Джен М., Дж. Сандоваль, Е. Коломбо та Т. Тросцянко, «Зорове сприйняття в офісних робітників та часова модуляція люмінесцентного освітлення», LEUKOS, т. 1, стор. 27–46, 2005 р.
• Вейтч Дж. А. та С. Л. МакКол, «Модуляція люмінесцентного світла: частота мерехтіння та вплив джерела світла на візуальне сприйняття й зоровий комфорт», Lighting Research and Technology, т. 27, стор. 243, 1995 р.
• Уїлкінз А. Дж., Німмо-Сміт І. М., Слейтер А. та Бедокс Л. (1989) «Люмінесцентне освітлення, головний біль та втомлення зору». Lighting Research and Technology, 21(1), стор. 11-18.
• Арнольд Уїлкінз, Бред Леман. «Біологічні наслідки та небезпека для здоров’я від мерехтіння, в тому числі надто швидкого, щоб бути помітним». 15.02.2010, стандарт IEEE P1789. http://grouper.ieee.org/groups/1789.
• Дж. Д. Баллоу, К. С. Хічкокс, Т. Р. Кляйн та Н. Нарендран «Вплив характеристик мерехтіння у твердотільних пристроях освітлення на помітність, прийнятність та комфорт», Lighting Research and Technology, т. 43, стор. 337–348, 201.
• Гардінг Дж. Ф. А. та П. Джівонс, «Фоточутлива епілепсія». Лондон: Mac Keith Press, 1994 р.
• Бінні К. Д., Р. А. де Корте та Т. Вісман, «Люмінесцентне освітлення та епілепсія», Epilepsia, т 20, стор. 725–727, 1979 р.
• Гардінг Дж. Ф. А та П. Ф. Гардінг, «Фоточутлива епілепсія та безпечність зображень», Applied Ergonomics, 16 жовтня 2008 р.
• Фішер Р. С., Дж. Ф. А. Гардінг, Г. Ерба, Дж. Л. Барклі та А. Уїлкінз, «Напади, що викликаються світловим впливом та візерунками: огляд для робочої групи Epilepsy Foundation of America», Epilepsia, т. 46, стор. 1426–1441, вересень 2005 р.
• Всесвітня світлотехнічна асоціація: «Оптична та фотобіологічна безпека світлодіодних, люмінесцентних та інших високоефективних систем освітлення загального призначення»
• IEC 62471:2006, Фотобіологічна безпека ламп та лампових систем
• IEC TR 62778, Застосування стандарту IEC 62471 для оцінки небезпеки синього світла в джерелах світла.
• ЕБЕРБАХ К. (1974). «Вплив структури яскравості джерел світла на суб’єктивне сприйняття відблисків». Lichttechnik 6, стор. 283–286.
• УОТЕРС К. Е., МІСТРІК Р. Дж., БЕРНЕКЕР К. А. (1995): «Дискомфортні відблиски від джерел неоднорідної освітленості». Journal of the Illuminating Engineering Society 24 (2), стор. 73–85.
• КАСАХАРА Т., АІЗАВА Д., ІРІКУРА Т., МОРІЯМА Т., ТОДА М., ІВАМОТО М. (2006): «Дискомфортні відблиски, що створюються світлодіодними джерелами білого світла». Journal of Light and Visual Environment 30 (2), стор. 49–57.

• ТАКАХАШІ Х., ІРІКУРА Т., МОРІЯМА Т., ТОДА М., ІВАМОТО М. (2007): «Дискомфортні відблиски та роздратування, що створюються білими світлодіодними лампами». Матеріали 26-ї конференції CIE, Пекін, Китай, стор. D1-80–D1-83.
• ЛІ Ч.-М., КІМ Х., ЧОЙ Д.-С. (2007): «Дослідження з оцінки дискомфортних відблисків від світлодіодних світильників. CIE (Hg.), матеріали 26-ї конференції CIE, Пекін, Китай, стор. D3-33–D3- 36.
• ЮНГ С.-Г., ЧО Й.-І., КІМ Х. (2009): «Дослідження показника UGR для джерел світла з неоднорідною яскравістю. Матеріали конференції Lux Europa 2009, Стамбул, Туреччина, стор. 553– 558.

• КІМ В., Кім Дж. Т. (2010) «Зона джерел відблискового світла на вікні із неоднорідним розподілом яскравості», матеріали 3-го Міжнародного симпозіуму з екологічних, безпечних для здоров’я будівель, Сеул, Корея, стор. 253–271.

• ТАШІРО Т., КІМУРА-МІНОДА Т., КОХКО С., ІШІКАВА Т., АЙЯМА М. (2011) «Оцінка дискомфортних відблисків при застосуванні білих світлодіодів із різними просторовими розташуваннями». Матеріали 27-ї конференції CIE, Сан-Сіті, ПАР, стор. 583–588.

• БАЛЛОУ Дж. Д. (2011): «Співвідношення освітленості та інтенсивності світла як показник виміру дискомфортних відблисків». SAE International, DOI: 10.4271/2011-01-0111.
• БАЛЛОУ Дж. Д., СВЕТЕР ХІКОКС К. (2012) «Взаємозв’язок між світимістю джерела світла, освітленістю та розміром та їх вплив на дискомфортний блиск». SAE International, DOI: 4271/201201-0269.
• ХАРА Н., ХАСЕГАВА С. (2012) «Дослідження з оцінки дискомфортного блиску від світильників із масивом світлодіодів. Journal of Illuminating Engineering Institute Japan, 96 (2), стор. 81–88.
• ЕРДЕМ Л., ТРАМПЕРТ К., НОЙМАНН С. (2012). «Оцінка дискомфортного відблиску від систем світлодіодного освітлення». Матеріали конференції Balkan Light 2012, Белград, стор. 213–220.
• АЙЯМА М., ТАШІРО Т., КАВАНОБЕ С., КІМУРА-МІНОДА Т., КОХКО С., ІШІКАВА Т. (2013) «Дискомфортний відблиск від джерел білого світлодіодного світла в різних просторових розташуваннях», матеріали ювілейної сторічної конференції CIE, Париж, Франція, стор. 119–122

• ГЕЕРДІНК Л. М., ВАН ГЕЛУВЕ Дж. Р., ВІССЕНБЕРГ М. К. Дж. М. (2014): «Суб’єктивне сприйняття дискомфортного блиску від джерел неоднорідного світла в офісному середовищі», Journal of Environmental Psychology, 39, стор. 5–13.

• ФУНКЕ К., ШИРЦ Ч. (2015): «Розширення формули розрахунку універсальної оцінки відблисків UGR для використання зі світлодіодними світильниками із неоднорідним світловим потоком. Матеріали 28-ї конференції CIE, Манчестер, Велика Британія, стор. 1471–1480.
• ДОННЕРС М. А. Г., ВІССЕНБЕРГ М. К. Дж. М., ГЕЕРДІНК Л. М., ВАН ДЕН БРУК-КООЛС, Дж. Г. Ф., БУДДЕМЕЙЕР-ЛОК А. (2015) «Психофізична модель дискомфортних відблисків всередині приміщень та під відкритим небом». Матеріали 28-ї конференції CIE, Манчестер, Велика Британія, стор. 1602–1611.

• ЯНГ Й., ЛЮО М. Р., МА С. Н. (2016): «Оцінка відблисків. Частина 2: допрацювання показника універсальної оцінки відблисків UGR для використання із однорідними та неоднорідними світлодіодними світильниками». Lighting Research & Technology, 2016 р.

• ТАКАХАШІ Х., КОБАЯШІ Й., ОНДА С., ІРІКУРА Т. (2007) «Індекс розташування для матричних джерел світла». Journal of Light and Visual Environment 31 (3), стор. 128–133.
• ГАРА, Н, (2016) «Візуальні характеристики для оцінки дискомфортного відблиску — взаємозв’язок між положенням, розміром, конфігурацією масиву світлодіодних кристалів та межею сприйняття дискомфортного відблиску». Матеріали конференції CIE 2016 «Якість освітлення та енергоефективність», Мельбурн, Австралія, стор. 704–707.
• ЯНГ Й., МА С. Н., ЛУ М. Р., ЛЮ К. Й. (2015). «Дискомфортний відблиск від неоднорідних матриць білих світлодіодів». Матеріали 28-ї конференції CIE, Манчестер, Велика Британія, стор. 393–399.
• ЧЕН М. К., ЧОУ К. Дж., ЧЕН Г. С. (2016) «Оцінка рівня відблисків від неоднорідних джерел світла». Матеріали конференції CIE 2016 «Якість освітлення та енергоефективність», Мельбурн, Австралія, стор. 697–703.
• ТАШІРО Т., КІМУРА-МІНОДА Т., КОХКО С., ІШІКАВА Т, АЙЯМА М. (2011). «Оцінка дискомфортних відблисків при застосуванні білих світлодіодів із різними просторовими розташуваннями». Матеріали 27-ї конференції CIE, Сан-Сіті, ПАР, стор. 583–588.

• ШАЙР Дж. Г., ГАНСЕЛАЄР Р., БРАКЕ П., ДЕКОНІНК Г., РІКЕРТ В. Р. (2015): «Розрахунок показника універсальної оцінки відблисків UGR на базі карт освітленості для однорідних та неоднорідних джерел світла». Building and Environment 84 (2015 р.), стор 60–67.

• ШКОДА Дж., СУМЄЦ С., БАКСАНТ П., КРБАЛЬ М., ПАРМА М. (2015) «Вимірювання дискомфортного відблиску із використанням аналізатора освітленості», Матеріали 28-ї конференції CIE, Манчестер, Велика Британія, стор. 1373–1381.

• КОГА С., ХІГАШІ Х., КОТАНІ Т. (2013). «Розробка методики оцінки дискомфортного відблиску при використанні світлодіодного освітлення на робочих місцях всередині приміщень. Внесення змін до G-класифікації із врахуванням розподілу освітленості випромінюючих світло деталей». Матеріали ювілейної сторічної конференції CIE, Париж, Франція, стор. 657–662.
• ЯНГ Й., МА С. Н., ЛУО М. Р. (2016) «Модель відблисків для світильників з неоднорідним розташуванням білих світлодіодів. Матеріали конференції CIE 2016 «Якість освітлення та енергоефективність», Мельбурн, Австралія, стор. 451–456.

• Сентієнс П. Дж. Г. та Фогельс, Інгрід. (2008). «Створення атмосфери: взаємозв’язок між суб’єктивною атмосферою та характеристиками освітлення». Матеріали 6-ї конференції з дизайну та емоцій, 2008 р.

• Брейнард Дж. К., Ганіфін Дж. П., Грісон Дж. М., Бірн Б., Глікман Дж., Гернер Е., Роллаг М. Д. «Вплив спектра на регуляцію виділення мелатоніну в людини: свідоцтва існування нового циркадного фоторецептора. Journal of Neuroscience. 2001;21:6405–6412.

• CIE 3-1995 «Процедура вимірювання та визначення характеристик передачі кольору в джерел світла».
• Тойніссен К., Ван дер Гайден Ф. Г. Ф. В., Поорт С. Г. М., де Бір Е. «Характеризація вподобань користувачів відносно джерел білого світлодіодного світла за індексами передачі кольору CIE у поєднанні з індексом площі відносної палітри». Lighting Research and Technology, 2017; 49, стор. 461-480.
• Роє М. П., Вілкерсон А., Вей М., Гаузер К., Дейвіс Р. Сприйняття людиною відтворення кольорів залежить від середньої колірної вірності, середньої палітри та форми палітри. Lighting Research and Technology 2017; 49: стор. 992–1014.
• Танг С. та Тойніссен Кіз. «Суб’єктивне сприйняття світлодіодних джерел білого світла голландцями та китайцями при використанні в трьох галузях прикладного застосування». Lighting Research & Technology (2018).

• Energy Star, «Вимоги програми Energy Star до ламп, версія вимог 1».
• IEC TR 61547-1:2017, «Освітлювальне обладнання загального призначення. Вимоги до електромагнітної сумісності. Частина 1. Спосіб визначення стійкості до реальних коливань напруги, редакція 2».

• IEC 61000-4-15, «Електромагнітна сумісність (ЕМС) Частина 4-15: Методи випробувань та вимірювань. Флікерметр. Функціональні вимоги та вимоги до конструкції».
• NEMA 77-2017, «Часові та світлові артефакти: методи вимірювання та вказівки з критеріїв прийнятності».

Стаття запозичена з сайту - www.lighting.philips.ua