Plastik

Заснування та історія

Plastik – марка, під якою до каталогу зібрано листові полімерні матеріали, насамперед монолітний полікарбонат. Сам матеріал з'явився 1953 року, коли полікарбонат синтезували незалежно один від одного дослідники в Німеччині та США; промислове виробництво листів методом екструзії розгорнулося протягом наступного десятиліття.

Лінійка TUFFAK, представлена в номенклатурі марки, раніше випускалася під назвами Makrolon у Північній Америці та Monogal і Plazcarb поза нею. Теперішня назва закріпилася за цим листовим полікарбонатом після переходу виробництва до компанії Plaskolite.

Розвиток і сьогодення

Монолітний лист виготовляють екструзією: розплав полікарбонату продавлюють крізь плоскощілинну фільєру й калібрують між полірованими валками, що дає рівну поверхню без оптичних спотворень. Одночасно зі співекструзією наносять тонкий шар зі стабілізаторами проти ультрафіолету – з одного боку листа або з обох; двобічне виконання позначають індексом 2UV.

Товщинний ряд монолітного полікарбонату охоплює листи від 1 до 12 мм і більше, стандартні формати кратні ширині 2050 мм. Готовий лист виходить із заводу під захисною плівкою з обох боків: вона лишається на матеріалі до завершення різання, свердління та монтажу.

Діяльність в Україні

Листи постачаються в Україну заводськими форматами й зберігаються на складах горизонтально, стосами на рівній основі, що виключає залишкові деформації. Порізку в розмір виконують дисковою пилкою з дрібним зубом або фрезеруванням.

Матеріал відпускають як цілими листами, так і заготовками під замовлення. Технічні характеристики партії, включно з терміном дії гарантії на УФ-шар, наводяться в документах, що додаються до постачання.

Продукція та спеціалізація

Спеціалізація марки Plastik – листові пластики для скління та конструкційного застосування. У каталозі хаба представлений напрям:

• листовий пластик – монолітний полікарбонат TUFFAK, прозорий, завтовшки 3 мм, із двобічним ультрафіолетовим захистом, у форматах 2050x3050 і 2050x1525 мм.

Прозорий монолітний полікарбонат пропускає близько 88% видимого світла, зберігає робочі властивості в діапазоні від -40 до +120 °C і за ударною стійкістю значно перевершує силікатне скло тієї самої товщини. Матеріал холодно гнеться по радіусу без нагрівання, ріжеться звичайним деревообробним інструментом, свердлиться та з'єднується гвинтами через отвори з припуском на теплове розширення. Полікарбонат не підтримує горіння самостійно й не утворює гострих уламків при руйнуванні. Для позицій, де потрібна стійкість до подряпин або хімічних середовищ, виробники випускають виконання з твердим покриттям поверхні.

Стандарти та якість

Листи з полікарбонату виготовляють за ДСТУ EN ISO 11963, який задає типи, розміри, допуски й характеристики матеріалу. Механічні показники визначають за ДСТУ EN ISO 527 при розтягу та за ISO 179 і ISO 180 для ударної в'язкості за Шарпі й Ізодом, теплостійкість – за методом Віка згідно з ДСТУ EN ISO 306.

Пожежно-технічну класифікацію будівельних виробів із полікарбонату дає ДСТУ EN 13501-1; монолітний лист належить до групи матеріалів, що не поширюють полум'я поверхнею й дають слабке димоутворення. Стійкість УФ-шару перевіряють прискореним старінням у камерах штучної погоди за ДСТУ ISO 4892, показником служить зміна жовтизни та світлопропускання після заданого напрацювання.

Застосування

Монолітний полікарбонат беруть для скління дахів, навісів, зимових садів, зупинок і переходів, світлопрозорих вставок у покрівлі, огорож балконів і сходів, теплиць та вольєрів.

У промисловості з листа роблять захисні екрани й огорожі верстатів, оглядові вікна кожухів, перегородки на робочих місцях і захисні щитки. Рекламне виробництво використовує його для вивісок, лайтбоксів, об'ємних літер і фрезерованих деталей, де потрібна прозорість разом зі стійкістю до удару.